Главная |
Весь Агатов |
О книгах |
Персоны |
Народы Крыма |
Форум |
Обратная связь |
Тамара Соловей
Нинішній червень завершився "круглим столом", присвяченим дотриманню в Криму прав російських журналістів. Вів його євпаторійський журналіст, власкор Фонду захисту гласності в Україні Марк Агатов. Значна увага була прикута до присутніх тут російських журналістів, що потерпіли під час скандалу в Сімеїзі, зокрема, телеоператора Вадима Телічева. На екрані демонструвалися події, що спричинили до конфлікту і подальшого судового процесу, матеріали якого розглядаються зараз у Верховному Суді України. Росіян Криму (і не тільки) занепокоїла також інформація в газеті "Полуостров", де заявляється, що прем'єр-міністр АРК Анатолій Матвієнко нібито досягнув певної домовленості з прибічниками покараних і це є "открытое давление на Верховный суд Украины".
Думаю, що перш ніж робити досить жорсткі висновки з цього приводу, слід було б звернутися в прес-службу уряду, а вже потім говорити, що настав час шукати захисту у Держдуми Росії і, зокрема, у Жириновського. До речі, спостерігаючи події на екрані, можна переконатися, що під час роботи телерепортера, який знімав самозахоплення землі, його і просили, і вимагали припинити телезйомку, і затуляли рукою об'єктив, але він пояснив, що мусить зняти все. І таки дознімався... Що це? Геройство? Хіба ж не зрозуміло, що коли люди здійснюють протиправні акції, вони не вважають себе кіно- або телеакторами, бо роблять те, що не потребує свідків. А спробуйте-но зафіксувати на плівку пограбування банку! Там і кулю в лоба одержати можна. Тому, думаю, реакція правопорушників була адекватною, і їх абсолютно не цікавило, російські це журналісти, українські чи американські.
Питання в іншому: так, сьогодні чи не кожен, хто конфліктує (закрито чи відкрито) із законом, не прагне потрапляти в "поле зору" об'єктива. Була цьому свідком з десяток разів. Але що ж поробиш, якщо саме ці люди є нам цікавими, бо вони, як правило, при владі і від них багато що залежить в нашому житті.
Тому підкреслювати, що ображають саме російських журналістів, навряд чи варто. Зрештою, виявляється, їх в Криму ціла армія — понад двісті (зі слів представника "Третьої сили" п. Васильєва).
Поряд з фактами (до речі, вже давно всім відомими), коли російські журналісти дійсно зазнавали переслідувань, називалися і факти, за достовірність яких слід би нести відповідальність. Зокрема такі, нібито нова влада в особі її перших осіб заявила: "Хто нас не підтримуватиме, буде ліквідований як клас". Подібні слова колись дійсно звучали, але стосувалися вони галузевих газет, що "самі себе хвалять". Тому хороша ідея об'єднання в боротьбі за свої права (хоча і за ознакою приналежності саме до російських ЗМІ) все ж таки була "приправлена" звичними нам спеціями.
Сполошилися і кримські російськомовні журналісти — а хто ж захищатиме їх, якщо не Жириновський? Але представники Росії так і не повірили голові Комітету з моніторингу свободи преси в Криму Володимиру Притулі, що російськомовні ЗМІ становлять 99% всіх кримських, бо хто ж тоді почувається тут комфортно, коли зарахувати ще й їх до гнаних?
Певне, що не "Кримська світлиця". Ми згодні помінятися будь з ким своїм виробничим "комфортом". До речі, редактор газети "Житуха", російська журналістка Надія Полякова зазначила, що коли її свого часу переслідували, "Кримська світлиця" першою подала голос на захист справедливості, а адвокатами стали грек та кримський татарин. Пройшовши через це випробування, вона, здається, відчула — солідарність порядних людей доброї волі вища, ніж вузькодержавні інтереси та локальні конфлікти, які політики намагаються проектувати на всі сфери життя.
Тим не менше було прийнято "Відкритого листа", в якому засуджується поведінка працівників міліції щодо неналежного захисту прав російських журналістів і висловлюється пропозиція про створення міжнародної слідчої групи з перевірки фактів нападів, побиття та порушення прав російських журналістів Криму. В листі міститься також вимога притягнути до відповідальності "виновных в оказании давления на Верховный суд Украины". А хто "виновный" - шукайте в тексті. І тут дуже доречно пригадати слова Володимира Притули: росіянам теж не завадило б дотримуватися наших українських законів.
Питання про створення об'єднання російських журналістів Криму так і зависло в повітрі, оскільки не було повної єдності щодо того, кого туди брати, а кого ні.