Пресс-конференция Татьяны Монтян по поводу событий в Артеке. Стенограмма пресс-конференции.
Перш за все, я хочу сказати, що про цю справу відомо всьому юридичному Києву і всьому нашому політикуму, як мінімум, з липня місяця. Саме в цей період часу всі наші топ-політики – Ющенко, Тимошенко, Карпачова і всі інші, чиї прізвища ви бачили в зверненнях, отримали звернення матері цих дітей про те, що відбувалося. Приблизно через два дні після того, як Тимошенко отримала звернення, Генадій Москаль поїхав в Крим. Для чого він туди поїхав, можете висловити свої припущення самі. Мене попросили знайомі депутати, в силу безумності звинувачень, з огляду на те, що я маю достатній досвід стосовно статевих злочинів, а також мій чоловік неодноразово судив педофілів (і одного навіть засудив до смертної кари), враховуючи те, що у нас є четверо маленьких дітей приблизно такого самого віку, а в мого чоловіка ще й десять онуків приблизно такого самого віку, просто, з суто людської точки зору, поговорити з цією жінкою і з цими дітьми стосовно того, чи дійсно це може бути правдою. Ми, звісно, погодилися, тому що перші питання, які, звичайно, виникли – чому ця жінка стільки часу мовчала, що вона взагалі собою являє, тому що юридичною, політичною тусівкою пішли чутки, що вона неповносправна, ненормальна, і взагалі невідомо, що це відбувається. Пішли чутки, що вона це робить виключно для того, аби помститись чоловіку...
Перш за все, я зустрілась з цією жінкою і переконалася в її повній, абсолютній нормальності. Я веду неймовірну кількість шлюборозлучних справ, і щоденно вислуховую різноманітні історії від чоловіків та жінок. Я прекрасно знаю, як поводять себе люди при розлученні, що вони одне на одного кажуть, і так далі. Перше ж питання, яке я їй поставила, ознайомившись з результатами експертизи, згідно яких дітей гвалтували мінімум три роки: як вона примудрилася цього не помічати? Відповідь була приголомшливою. Вона бачила, що з дітьми щось не так, вона зверталася до неймовірної кількості психологів: шкільних, приватних... Я б хотіла подивитися на цих психологів, які не змогли за весь цей час з'ясувати, що відбувається з дітьми. Якщо цього не змогли зробити професійні психологи – я не знаю, де вони взяли свої дипломи – то що казати про матір, яка уявлення не мала нічого про такі речі. Яка вийшла заміж без будь-якого відповідного досвіду, за її власним зізнанням, і жила з такою людиною, яка зараз сидить в СІЗО. Я не буду казати про інтимні подробиці їхнього спільного життя, але висновок такий: в неї просто не могло бути подібного досвіду, який зазвичай має практично кожна нормальна жінка з відповідним сексуальним та життєвим досвідом. У неї такого досвіду об'єктивно бути не могло. І таких жінок доволі багато – я з ними зустрічаюся майже щодня.
Мати, дізнавшись, нарешті, про те, що сталося – а діти їй розповіли тільки тоді, коли знущання стали вже зовсім нестерпними – негайно забрала дітей до родичів, і більше вони в цю квартиру не поверталися. І негайно, ще в квітні-місяці, 16-го квітня, звернулася до Дніпровського РУГУ МВС в місті Києві з заявою на свого тоді ще чоловіка, з яким вона згодом, звичайно, розлучилася. Зрозуміло, що наші доблесні слідчі органи заявили, що вона бреше, і перший раз відмовили їй в порушенні кримінальної справи – звичайно, навіть не провівши ніяких слідчих дій. Згодом діти пройшли освідування – а не першу експертизу, як каже Луценко, який навіть не знає різниці між двома цими процесуальними діями. Я б хотіла подивитися на того медика, який після освідування сказав, що з ними все нормально – просто, суто по-людськи, як мати, подивитись йому в очі.
Мати не заспокоїлася. Вона продовжувала писати і звертатись. 24-го квітня їй вперше відмовили в порушенні кримінальної справи, отримала вона цю копію 5-го травня – до того їй ніхто нічого не казав, що їй відмовлено, їй розказували, що ніби-то все нормально. Оскаржила вона цю відмову в порушенні кримінальної справи 10-го травня. Далі, 14-го травня діти пройшли перевірку на детекторі брехні. 98 відсотків імовірності, що діти кажуть правду. Більше – просто не буває. Причому, люди, які проводили цей тест, навіть не взяли з них грошей – вони були настільки шоковані тим, що вони почули, що в них просто не залишалось ніяких емоцій. Вони безкоштовно пройшли цей тест, їм видали результати, і з цими результатами вона почала добиватися далі, що я не брешу, мої діти не брешуть.
Що ж роблять наші доблесні правоохоронні органи? 14-го травня все-таки відбувається огляд цих дітей дитячим проктологом в лікарні ОХМАТДИТ. Вони видають довідку про відповідні ушкодження, які свідчать про довготривалі статеві акти з цими дітьми. 15-го травня вона знову пише заяву в Дніпровське РУГУ. Після цього нарешті 18-го травня діти проходять вже освідування, за якими виявляються ознаки гіпертрофії статевих органів. Зрозуміло, про що це свідчить.
Першого червня, незважаючи на це, начальник ВКМСД Дніпровського РУГУ пан Москалюк – запам'ятайте це прізвище – виносить постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, вже маючи результати обстеження дітей, які свідчать про те, що з ними вчинялися насильства багато років.
Тільки 10-го червня, за результатами скарги матері, яка не заспокоїлася, порушується кримінальна справа. Але тільки за частиною 1-ю статті 156-ї. Далі. Слідчий, як мені розказувала матір, слідчий Андрушко заявив, що "в мене таких справ – неміряна кількість. Грошей у вас нема, я не збираюся за свою зарплатню з'ясовувати, що там ваш чоловік робив з цими дітьми". Запам'ятайте також це прізвище. Далі. Тільки 2-го липня (зверніть увагу на дати – з 16-го квітня по 2-ге липня!) жінка каже настійливо: моїх дітей гвалтували! – і лише 2-го липня вона домагається того, що діти проходять комісійну експертизу. В складі: чотирьох експертів, дитячого гінеколога, дитячого лікаря-проктолога в Київському міському бюро судово-медичних експертиз. Зрозуміло, що знайшли експерти. Щоб не вдаватись в фізіологічні деталі, висновок: цих дітей гвалтували багато років.
7-го липня ця жінка, зрозумівши, що, незважаючи на це все, всім глибоко байдуже, що її дітей гвалтували, звертається з заявами до Президента, прем'єр-міністра і Уповноваженого з прав людини Карпачової. Що зробила Тимошенко, я вам сказала – вона відправила Москаля в Крим. Навіщо – здогадайтеся самі. Ющенко тепер стверджує, що він ніби-то поставив цю справу на контроль. Про це юридичній і політичній тусівці нічого не відомо. Можливо, він отримав це звернення, але про якісь його дії ніхто з тих, хто в курсі про цю справу, ніколи нічого не чув. Відповідь відомства Карпачової я дозволю собі зачитати.
Матері пише якась там співробітниця Таргулова з секретаріату Уповноваженого ВР з прав людини, вона радник Уповноваженого, Таргулова Ірина Герасимівна: "Шановна Олено Валентинівно, ваше звернення до Уповноваженого з прав людини розглянуте. Повідомляємо: в вашому зверненні ідеться щодо неналежного ведення досудового слідства, слідчим слідчого відділу Дніпровсього РУГУ МВС України в місті Києві. А нагляд за додержанням законності при проведенні досудового слідства й дізнання є компетенцією органів прокуратури. Тому надсилаємо за належністю прокурору Дніпровського району міста Києва ваше звернення". Це – жінка, Карпачова, отримує заяву, яку ви всі читали в інтернеті, з викладенням усіх можливих фактів по цій справі. Ось така відповідь нашого Уповноваженого з прав людини.
У нашого політикуму і всієї юридичної тусівки не було жодного сумніву про те, що в цій справі замішані депутати всіх кольорів веселки. Тому що інакше, вважали ми, хоч хтось з наших політиків, якби знав, що їхні депутати не замішані, обов'язково якось відреагував. Оскільки реакції не було ні з боку БЮТ, ні з боку НУНС, ні з боку Партії регіонів – оскільки Карпачова, самі розумієте, навряд чи не доповіла про цю справу кому треба – тим більше, що і до інших депутатів (я не буду називати прізвища, ви всі їх читали) мати зверталася, – юридична тусівка вирішила, що там замішані всі. Ніяких інших висновків, зрозуміло, зробити було неможливо.
Всі мовчали про цю справу. Ніхто не робив ніяких "зливів" доти, доки не з'явилася заява Вадима Колесниченка на сайті Партії регіонів. Побачивши цю заяву, я зрозуміла, що хтось вирішив робити якісь "зливи", і наступного ранку замовила цю прес-конференцію. Я рада, що я не помилилася з часом. Всі встигли себе проявити в повній мірі. І тепер можна оцінити думки і позиції всіх, хто вже по ній висловився, хоча я закликала всіх мовчати, не казати нічого. Коли я побачила дискредитацію цієї матері, заяви про те, що вона несповна розуму, неповносправна, не дбала про своїх дітей – ну що вам сказати? Як матір, якби ці люди висловили щось подібне в моїй присутності – я не знаю, що б я (з ними) зробила.
Тепер, що стосується дітей. Ми з чоловіком склали план їх опитування, і я поговорила з цими дітьми у відсутність матері. Я вмію розмовляти з дітьми, тому що у мене самої сини 12-ти років, такого самого віку, як цей хлопчик. Ще в мене діти десяти і семи років. Дівчинці (постраждалій) – дев'ять. У мого чоловіка, як я вже сказала, 10 онуків, з якими я теж веду довгі бесіди. Попередньо я поговорила з нашими дітьми й онуками відповідного віку, аби з'ясувати їхній рівень розуміння подібних питань. Особисто поговоривши з дітьми, я отримала повне підтвердження всього, що викладено в заявах, і ще неймовірну кількість інтимних подробиць, через які – ви всі мене знаєте, я ніколи не відрізнялася слабкими нервами, чимось там ще – то що я вам хочу сказати, не вдаючись в деталі. Я думаю, що Паоло Пазоліні здригнувся б від поваги та заздрощів, почувши цих дітей. Вони розказали таке, що я досі з криками просинаюсь, і чоловік гладить мене по голові, щоб заспокоїти. У мене просто нема слів, щоб описати те, що розказали ці діти. Це такий невимовний жах, якого я не чула ніколи в житті.
Нізащо в світі я не повірю, що цих дітей хтось підмовив це казати. До того ж, вони висловили готовність впізнати по статевих органах наших "товаріщей". Діти дуже добре запам'ятовують всілякі подробиці. Вони дали свідчення в прокуратурі. Ті, кого вони звинувачують, є багатими та знаменитими. Пан Уколов у нас – головний піарщик найголовнішої піарниці в світі. Пана Терьохіна знають всі – це найвідоміший, мабуть, депутат, один з найвідоміших. Що стосується Руслана Богдана, то у нього вистачить грошей купити всіх наших колядників-засівальників, на чолі з головним колядником у стрінгах – гуртом і вроздріб. Якщо вони отримали таке звинувачення на свою адресу – хай не ховаються, хай наймають будь-яких адвокатів, навіть швейцарських чи якихось там ще, хай захищаються по повній програмі.
І вчора Портнов заявив, що БЮТ виступає за зняття депутатської недоторканості – будь ласка, нехай ці депутати троє, про яких мені діти понарозказали таке, що... – знімають з себе недоторканість, зрівнюють свої шанси із цими дітьми і їх оббріханою ЗМІ матір'ю, і доводять свою невинність. І заодно розкажуть, звідки дітям відомі інтимні подробиці їхньої тілобудови.
Питання: Ви читали блог Уколова?
Відповідь: Безумовно, я прочитала блог Уколова. Він, як ви читали на блозі, повністю підтвердив стосовно батька цих дітей. Я кажу батька, тому що, відповідно до закону, він досі ним являється. Що стосується пана Луценка, який розголосив таємницю усиновлення, то в мене просто немає слів. Це навіть не дебош у Франкфурті – це злочин в прямому ефірі. Але краще, ніж Вінницька правозахисна група, про це не скажеш. Я не знаю, чим думали ті, хто робив "зливи" в інтернет, повністю показавши імена цих дітей. Більше ці нещасні діти ніколи не повернуться в свої школи, ніколи не повернуться на свої тренування. Вони більше не зможуть ніде з'явитись на людях. Невже не можна було подумати головою і заретушувати їхні прізвища. Я не знаю, що думали журналісти. Але я вважаю, що ті, хто допустив ці "зливи" разом з прізвищами дітей, не набагато пішли від тих, хто їх гвалтував. Діти вже дали показання в прокуратурі, вчора, назвали цих депутатів, назвали співробітників "Артеку". Не забудьте сьогодні запитати у пана Новожилова, який буде давати конференцію в 15.30, звідки такий аукціон нечуваної щедрості, як відпочинок дітей за бюджетний рахунок з дитбудинків. Діти, які постраждали по цій справі, розказували мені, що вони бачили багато старомодно вдягнутих дітей, яких також гвалтували. Думаю, зрозуміло, звідки ці діти.
Питання: НРЗБ
Відповідь: Оці двоє дітей казали, що їх було доволі багато. Згвалтування відбувалося зазвичай: четверо дорослих, троє дітей на одному ліжку, вони мінялися. Четвертий дорослий по черзі знімали на камеру, навколо ходили, і одна камера стояла стаціонарна. Все це діти описали. Коли Уколов розказує, що він не був в "Артеці" – в Києві теж була квартира, для педофільських утєх. Її адреса відома – діти показали цю квартиру. Я не буду називати її адресу, може там вдасться все-таки знайти хоч якісь докази. Я все-таки думаю, що не пішли вони туди після цього "зливу" – просто злякалися. І, повторюю, вся ця інфа у нашого політикуму в повному обсязі є з липня-місяця.
Питання: А сколько детей опрошено?
Відповідь: Я не знаю. Але я думаю, що в "Артеку" Москаль зайнявся цим достатньо плотно, і багато кого встиг допитати з того часу, як Тимошенко його відправила на ліквідацію "прориву". В справі кримінальній, наскільки я чула, доказів немає. Вони були знищені, або приховані, або ще щось. Але коли з'ясували, що зам'яти все не вдасться, виступили, вчора з Криму була заява, що "ай-ай-ай, ми сім місяців наполегливо, в умовах глибокої секретності вели розслідування, а тут виступив Колесниченко і все нам зіпсував". Я не буду оцінювати Колесниченка, тому що цей "злив" був просто вершиною ідіотизму, більше ніяк це не можна охарактеризувати, але запитайте у Гєни Москаля, як він там взагалі, що він може сказати про сім місяців грунтовного розслідування в умовах глибокої секретності. Як сказали мої джерела, коли він переконався, що багато слідчих, у яких теж є діти, і які ще не настільки кінчені, все-таки залишили собі дублікати доказів по цій справі. І з'ясувалося, що приховати це вже не вдасться. Так що я не знаю, що сказати про всіх цих людей, це той рідкісний випадок, коли у мене просто немає слів. І, власне, я прийшла сюди тільки для того, щоб сказати, що я особисто спілкувалася з цією жінкою, вважаю її повністю і абсолютно адекватною, більше того... Розумієте, це – людина, яка має відповідний досвід, ну, для мене, наприклад, взагалі не було б ніяких розмов, що робити – якщо б до моїх дітей, хоч до когось, наблизився б хоч хтось з подібною метою – я просто забила б битою і сховала десь у лісі, не звертаючись до наших правоохоронних органів. Але це – я. Більшість людей ні на що подібне, звичайно, не здатні. Більшість людей – звичайні і нормальні. Так от матір, з огляду на те, якою вона є, діяла значно відважніше, ніж діяли б на її місці більшість жінок.
Питання: Скажіть, чи правильно я зрозуміла, що вже зробили експертизу статевих органів?... Друга частина питання – нрзб., очевидно, йдеться про статеві органи гвалтівників.
Відповідь: Безумовно. На другу частину питання: Ні, звичайно ні! Це діти розповіли про інтимні подробиці, які у них органи! А ці ж – недоторкані! Хто ж буде проти них щось робити? Те, що Уколов каже, що там СБУ замішане – можете собі уявити, хто саме з сбушників, з його рідної фракції, займався цією справою, намагаючись ліквідувати цей "прорив". А от тепер, якщо вони знімуть з себе недоторканість, і буде проведено опис їхніх статевих органів, хай вони розказують, звідки дітям відомі такі інтимні подробиці. Хай захищаються! Але щось мені підказує, що більше ми цих людей, мабуть, не побачимо. Уколов у нас заховався вже десь в селі. Мати подзвонила мені сьогодні вранці і сказала: "Слухайте, але ж мій колишній чоловік поводився так само. Коли я подала заяву, він спершу заховався в селі, потім почав їсти "Димедрол", а потім порізав вени". Ну, я не знаю, на якій зараз стадії Уколов, може, йому вже пора починати їсти "Димедрол", а там і вени різати? Це ж справа така...
Питання, телеканал "Тоніс": Чи збереглися плівки, чи будуть вони доказами у справі?
Відповідь: Запитайте у правоохоронних органів. Те, що вони були – немає жодного сумніву. Слідчі дії проводилися, але чи збереглися результати цих слідчих дій – це, звичайно, не до мене.
Питання, нрзб.
Відповідь: Я зрозуміла питання. Мені... він медик просто.
Питання: Коли ти вивчала матеріали справи, були якісь натяки на те, що є плівки, DVD, запис поліграфа?...
Відповідь: Поліграф є. Ось висновки поліграфа (показує папери).
Питання: І ті персони, які були присутніми, були опитані на поліграфі?
Відповідь: Я не знаю, чи це збереглося в матеріалах справи. Те, що я чула від інформаторів з правоохоронних органів, свідчить про те, що багато доказів зникло зі справи. Можливо, їх знову туди повернуть, враховуючи рівень скандалу. А можливо, вони знищені "з кінцями". Але все це можна повторити. Дітей безмежно шкода, але вони готові все це розказати скільки завгодно разів. Просто ці діти настільки втомилися – якщо можна вжити таке слово – від того, що з ними робили, що в них вже нічого не залишилося, ніяких почуттів, крім як бажання розказати, хто і що з ними робив. Буває, що люди доходять до такої стадії. Вони мовчали три роки. Але потім вони не витримали. Подумайте самі, що треба було з ними робити. Я не буду це переповідати – мені цих жахів вистачить до кінця моїх днів, це однозначно.
Питання: нрзб.
Відповідь: Вони свідчать про те, що в "Артеку" вони бачили дітей, які використовувалися для тих самих цілей, як вони їх охарактеризували, старомодно вдягнених. Нікого, окрім як дєтдомовцев, ідентифікувати за такою ознакою неможливо.
Питання: Назвіть, будь ласка, прізвища керівників "Артеку", які проходять по цій справі.
Відповідь: Що стосується керівників "Артеку", то я повністю підтверджую всі ті прізвища, які назвав Григорій Омельченко. Дійсно, всі ці прізвища згадувалися у зверненні, яке він отримав. В мене є копія цього звернення – це саме ті прізвища. Це головний лікар, це начальник – Новожилов, ще згадується керівник геологічного гуртка Дунаєв, головний лікар Ратт, вожатий Лепешев і ще невстановлена особа. Я кажу тільки те, що наведено в заяві матері. Також в цій заяві вказані прізвища цих трьох. Вона пише: "Мій син опізнав Уколова, Терьохіна та Богдана". Що тут таємного? Це давно вже є в інтернеті. І це "зливала" не я. Я б мовчала доти, доки не було проведене офіційне розслідування. Але якщо вже це "злили", якщо вже ці прізвища не тільки в інтернеті, але й на "фотожабах" – ви бачили ці витвори народного мистецтва – то що тут вже приховувати? І діти вчора все підтвердили. Офіційно дали свідчення в прокуратурі. Куди там далі приховувати? Тому я і закликаю цих депутатів зняти недоторканість і захищатися з усіх сил. У них для цього є і засоби, і гроші, і все, що тільки може бути.
Питання: нрзб.
Відповідь: Про мій статус. Я передбачала, що буде це питання. Оскільки я ніколи і не планувала вступати в цю справу офіційно, в силу різних причин, у мене є контракт на надання консультаційних послуг, підписаний матір'ю. Якщо хто хоче, може ознайомитись. І коли я йшла сюди, я розмовляла з жертвами. Навіть коли я стояла в "тянучці" на Парковій алеї, я вела розмови по телефону. І остаточно узгоджувала, що саме я скажу.
Питання: Вот у меня такой вопрос. Вот Вы сказали, ну, критика была в адрес Колесниченко, в адрес тех, кто "слил"... Вот Ваше субъективное мнение – если б это не было "слито" в прессу, это дело было бы расследовано?
Відповідь: Безумовно.
Питання: Но Григорий Омельченко подавал, по-моему, три запроса на протяжении последних месяцев, и – без толку. Сейчас, вроде бы, все закрутилось.
Відповідь: Закрутилося, і навіть на кілька днів раніше. І "злив" був абсолютно недоречний.
Питання: Кто спланировал тогда через несколько дней "слив"?
Відповідь: Справа в тому, що планувалося закріпити докази, допитати матір, допитати дітей. Але "злив" з невідомих спонукань відбувся раніше. Я не знаю, у кого не витримали нерви. Коли я дізналася про цю справу, я знала, що рано чи пізно злив буде, тому що, враховуючи кількість звернень, які написала матір, обов'язково хтось мав це зробити. Я не знаю, чия рука відправила файли в "Рупор.інфо", "Фром.ЮЕй" і так далі. Ми до цього ніколи не дошукаємося. Але те, що це рано чи пізно станеться, було очевидно. Саме тому я поспішала допитати дітей, саме тому я поспішала поговорити з матір'ю, поки не стався цей жах, поки дітей не ідентифікували, поки не сталося "вилива". Я дуже рада, що я встигла поспілкуватися з дітьми до того, як стався цей "злив", і можу свідчити про адекватність матері і про правдивість дітей. Я свідчу виключно з точки зору свого жіночого, життєвого, сексуального та адвокатського досвіду.
Питання: нрзб
Відповідь: Поживемо – побачимо. Поки що ми вирішили, узгодивши це з моїми клієнтами, що достатньо буде, якщо я просто посвідчу те, що я знаю. Доволі мало хто спілкувався з цими дітьми. Я – одна з (них).
Питання: Таня, такой вопрос: в заявлении Уколова есть упоминание об адвокате Кваше, который начал, вошел в дело и сразу вышел. Являются ли эти заявления – и Кваши, и Уколова – какими-то нарушениями адвокатской этики?
Відповідь: З формальної точки зору – ні. Наскільки я чула, наш ув'язнений написав відмову від Кваши. Це так і планувалося. Кваша туди був відправлений виключно для того, щоб з'ясувати, які докази є по справі. Ну для цього, власне кажучи, не потрібно було навіть ставати офіційним адвокатом. У кожного адвоката є свої "смотрящі", у нас зв'язок мобільний тепер з тюрмою необмежений для кожного, хто займається цим професійно, і дізнатися про нашого ув'язненого ніяких проблем ні для кого в політікумі і юридичній тусівці не складало. Тому я не знаю, нащо він взагалі туди пішов, чесно кажучи. Можливо, щось сказати нашому ув'язненому від імені Уколова. Наприклад, щоб він мовчав, абощо.
Питання: А оказывают ли на него давление, на Полюховича, по твоей информации?
Відповідь: Уявлення не маю. Але, з огляду на те, що зазвичай роблять з такими людьми в СІЗО, на зонах... Втім, не знаю. Цим нехай займається адміністрація СІЗО, і хай вони думають, що зробити для того, аби з Полюховичем не робили те, що зазвичай роблять з такими людьми.
Ще хочу зачитати довідку начальника Дніпровського РУГУ МВС в місті Києві пана Статкевича: "Шановна Олена Валентинівна! Повідомляю вас про те, що ваша заява зареєстрована під таким-то номером від 16-го квітня, і ретельно розглянута. По даній події відмовлено в порушенні кримінальної справи на підставі пункту шостого статті другої КПК України – за відсутністю в діях ознак злочину. З громадянином Полюховичем Д. І. була проведена виховно-профілактична бесіда на правову тематику".
Питання: А о чем там говорили с Полюховичем?
Відповідь: Ну, можливо, Полюхович колись розкаже, що це була за бесіда, виховно-профілактична на правову тематику. Це треба, може, у Статкевича спитати.
Питання: Скажите, по вашему опыту как адвоката, сколько обычно расследуются такие дела?
Відповідь: Я вам можу нагадати справу педофіла Ветохи з Чернігівської області. Я думаю, ви всі її знаєте. Що казати про депутатів, і начальство "Артеку". Якщо там педофіл – всього лише батько місцевого мента, і знадобилася неймовірна кількість репортажів для того, щоб цю справу розглянув Апеляційний суд по першій інстанції, дав йому вісім років, а тепер чекаємо, що ж скаже Верховний (суд) з цього приводу. Цей Ветоха гуляє собі спокійно по цьому селу на Чернігівщині, живе в сусідньому будинку зі згвалтованою ним дівчинкою, і все чудово. В нас такі національні особливості розслідування подібних справ.
Питання: Ты не интересовалась статистикой – количеством подобных дел?
Відповідь: Латентність цього злочину в нашій країні просто неймовірна. Саме тому, що люди мовчать. Вони не хочуть виносити цей бруд. Вони знають, що в нашій країні ніхто не дотримуватиметься ніяких форм етики, і що на їх дітей будуть просто тикати пальцями. Мало хто на це готовий. Люди вбивають гвалтівників своїх дітей.
Я хочу нагадати випадок у Вільнюсі, теж батько рік домагався, щоб велося розслідування. Там колишня дружина здавала в оренду п'ятирічну доньку. Рік він писав звернення, записав двісті дисків, розіслав куди тільки зміг – але там був замішаний суддя, і от кілька днів тому його просто пристрелили, як собаку, на вулицях Вільнюса. В Литві теж з цим – приблизно така сама ситуація. Я не знаю, чи будуть по цій справі трупи, але я цьому абсолютно не здивуюсь.
Я ще хочу звернутись до наших політиків. Вони завжди створюють слідчі комісії – з приводу і без приводу. Мені особисто здається, що це саме той випадок, коли абсолютно необхідно створити слідчу комісію. Тому що, якщо вона не буде створена – ці люди настільки багаті та впливові, що куди там з ними змагатися якимось двом дітям, і якійсь там матері, яку вже оголосили неповносправною, безумною і так далі, що абсолютно не відповідає дійсності. Я сподіваюсь, що цього разу наші депутати не промовчать. Я не здивуюсь, якщо випливе ще багато прізвищ депутатів різних кольорів веселки, на яких можуть вказати ці діти, які були старомодно вдягнені, яких знайти та ідентифікувати не складає насправді ніякої проблеми. Тому що щось мені підказує, що Карпачова недарма самоусунулася від цієї справи.
Питання: Тетяно, а як мати могла не помітити, що її дітей гвалтують?
Відповідь: Вона помічала, що з ними щось не те. І три роки вона водила їх по психологах. Навіть якщо професійні психологи, які отримують гроші за свою роботу, не змогли розговорити цих дітей і з'ясувати, що з ними сталося, що казати про матір? Ці діти були залякані батьком до такого ступеню! Я спеціально їх допитала. Багато моїх питань, які я поставила цим дітям, стосувалися того, чому вони мовчали стільки часу. Як так могло статися? Коли вони мені розказали в деталях, яким чином батько підвів їх до того, щоб вони мовчали, в мене здивування, власне кажучи, пропало. І мені не дивно, що і психологи їх не "розкололи". Вони були залякані до нестями. Це маленькі діти, яких почали гвалтувати в дуже ранньому віці. Помітити пошкодження всередині доволі важко. От у нас є медик, який вам це може підтвердити. Це треба провести грунтовне проктологічне дослідження. Що і було зроблено. Після того, як діти таки сказали матері, вона негайно вжила всіх можливих заходів, я вам розказала, які саме. Як до неї поставилися правоохоронні органи, ви теж вже почули. Ви чули всі ці відповіді. Тут вже нічого нікуди не приховаєш, тому що папери – є.
Питання: Нрзб
Відповідь: Ці діти впізнали тільки цих трьох. А також цього попа Паєвського і цих діячів з "Артеку". Кого опізнають діти, які старомодно вдягнені, я не знаю. І чи буде хтось проводити всі ці впізнання. Дуже хотілося б, щоб старомодно вдягнені діти також були допитані.
Питання: Танечка, вот такой вопрос к тебе, как к юристу. Здесь же получается слово против слова, слово детей вот против них (гвалтівників). Как вот суд, как юриспруденция толкует показания детей?
Відповідь: Зазвичай спираються на висновок психологів: чи кажуть діти правду, чи вони брешуть, чи вони там навіяні, чи хтось їх вмовив, підмовив, і так далі. Крім того, в нас же є діти, які готові розповісти про інтимні подробиці тілобудови наших "товаріщей". Безумовно, якщо будуть проведені відповідні слідчі дії... Ну, ви всі знаєте анекдот про те, що "цей – взагалі не з нашого села". Всі тут, я думаю, люди статевозрілі, в курсі, що до чого, знають про індивідувальні особливості тілобудови і розуміють, що насправді нічого важкого в тому, щоб впізнати людей, які гвалтували багато років, в принципі, немає. Тобто – було б бажання у наших правоохоронних органів всім цим займатись. А чи буде воно – це вже не до мене. У мене є глибоке переконання, що таке вкласти дітям в голову, якщо цього не було – неможливо в принципі. Тим більше, що є експертиза, яка свідчить, що таки да, вони дійсно в курсі всіх особливостей статевого життя.
А оцінити наш політикум, який з липня все це знав, в мене слів немає цензурних, тому я утримаюсь. Я не знаю, що їм робити. Тому що, розумієте, можна дерибанити бюджет, можна розкрадати країну, можна красти, брехати і так далі... але насильство проти дітей – це вже поза межею добра, зла, здорового глузду, це просто інший рівень нєгодяйства. І як би воно не було, мовчати про таке вони просто не мали жодного права. Але вони дочекалися "зливу", і тільки тоді почали коментувати. Хоча всі все знали. Луценко про цю справу казав на колегії МВС – от запитаєте у нього, що він верзе на прес-конференціях, за яким правом він порушив таємницю усиновлення, розповів про це всій країні, за яким правом він несе такі речі, які взагалі ні на що не натягнеш. І хоч би хтось подумав про цих дітей. Хочеться сказати політикам, що бажання піару – це, звичайно, прекрасно, це сутність їхня, "сучність", я б навіть сказала, але є двоє малесеньких, живих, згвалтованих дітей, яким якось треба жити далі. Що з ними тепер буде – я навіть не уявляю. Але жити в цій країні вони зможуть навряд чи.
Питання: Вот ты говоришь, что политики молчали, сейчас они не замолчали. Что они должны были делать? Вот идет следствие...
Відповідь: Вони нічого не робили! А слідство – не йшло! Ніхто нічого не робив. Я можу собі уявити, навіщо цього (Полюховича) таки посадили. Щоб він не плескав язиком. І якщо вже він почав пити "Димедрол" і різати вени, я так думаю, його вирішили просто сховати подалі від людських очей. Це – суто моє припущення. Але "зливати" імена дітей – це не міг зробити ніхто, крім політиків, тому що це саме у них були всі ці звернення з усіма прізвищами. А журналісти винні в тому, що вони їх не заретушували. А тепер всі все знають, ховати нічого. Немає жодного сенсу, тому що всі вже все знають. Що тут вже скажеш? І хай це буде на совісті з "Рупора" тих, хто це повішав, тепер ще, здається, з'явилося на "Фром.ЮЕй", але вони через десять хвилин після дзвінка людей заретушували. Але вже було просто пізно.
Якщо нема питань – в принципі, все.
Мати, дізнавшись, нарешті, про те, що сталося – а діти їй розповіли тільки тоді, коли знущання стали вже зовсім нестерпними – негайно забрала дітей до родичів, і більше вони в цю квартиру не поверталися. І негайно, ще в квітні-місяці, 16-го квітня, звернулася до Дніпровського РУГУ МВС в місті Києві з заявою на свого тоді ще чоловіка, з яким вона згодом, звичайно, розлучилася. Зрозуміло, що наші доблесні слідчі органи заявили, що вона бреше, і перший раз відмовили їй в порушенні кримінальної справи – звичайно, навіть не провівши ніяких слідчих дій. Згодом діти пройшли освідування – а не першу експертизу, як каже Луценко, який навіть не знає різниці між двома цими процесуальними діями. Я б хотіла подивитися на того медика, який після освідування сказав, що з ними все нормально – просто, суто по-людськи, як мати, подивитись йому в очі.
Мати не заспокоїлася. Вона продовжувала писати і звертатись. 24-го квітня їй вперше відмовили в порушенні кримінальної справи, отримала вона цю копію 5-го травня – до того їй ніхто нічого не казав, що їй відмовлено, їй розказували, що ніби-то все нормально. Оскаржила вона цю відмову в порушенні кримінальної справи 10-го травня. Далі, 14-го травня діти пройшли перевірку на детекторі брехні. 98 відсотків імовірності, що діти кажуть правду. Більше – просто не буває. Причому, люди, які проводили цей тест, навіть не взяли з них грошей – вони були настільки шоковані тим, що вони почули, що в них просто не залишалось ніяких емоцій. Вони безкоштовно пройшли цей тест, їм видали результати, і з цими результатами вона почала добиватися далі, що я не брешу, мої діти не брешуть.
Що ж роблять наші доблесні правоохоронні органи? 14-го травня все-таки відбувається огляд цих дітей дитячим проктологом в лікарні ОХМАТДИТ. Вони видають довідку про відповідні ушкодження, які свідчать про довготривалі статеві акти з цими дітьми. 15-го травня вона знову пише заяву в Дніпровське РУГУ. Після цього нарешті 18-го травня діти проходять вже освідування, за якими виявляються ознаки гіпертрофії статевих органів. Зрозуміло, про що це свідчить.
Першого червня, незважаючи на це, начальник ВКМСД Дніпровського РУГУ пан Москалюк – запам'ятайте це прізвище – виносить постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, вже маючи результати обстеження дітей, які свідчать про те, що з ними вчинялися насильства багато років.
Тільки 10-го червня, за результатами скарги матері, яка не заспокоїлася, порушується кримінальна справа. Але тільки за частиною 1-ю статті 156-ї. Далі. Слідчий, як мені розказувала матір, слідчий Андрушко заявив, що "в мене таких справ – неміряна кількість. Грошей у вас нема, я не збираюся за свою зарплатню з'ясовувати, що там ваш чоловік робив з цими дітьми". Запам'ятайте також це прізвище. Далі. Тільки 2-го липня (зверніть увагу на дати – з 16-го квітня по 2-ге липня!) жінка каже настійливо: моїх дітей гвалтували! – і лише 2-го липня вона домагається того, що діти проходять комісійну експертизу. В складі: чотирьох експертів, дитячого гінеколога, дитячого лікаря-проктолога в Київському міському бюро судово-медичних експертиз. Зрозуміло, що знайшли експерти. Щоб не вдаватись в фізіологічні деталі, висновок: цих дітей гвалтували багато років.
7-го липня ця жінка, зрозумівши, що, незважаючи на це все, всім глибоко байдуже, що її дітей гвалтували, звертається з заявами до Президента, прем'єр-міністра і Уповноваженого з прав людини Карпачової. Що зробила Тимошенко, я вам сказала – вона відправила Москаля в Крим. Навіщо – здогадайтеся самі. Ющенко тепер стверджує, що він ніби-то поставив цю справу на контроль. Про це юридичній і політичній тусівці нічого не відомо. Можливо, він отримав це звернення, але про якісь його дії ніхто з тих, хто в курсі про цю справу, ніколи нічого не чув. Відповідь відомства Карпачової я дозволю собі зачитати.
Матері пише якась там співробітниця Таргулова з секретаріату Уповноваженого ВР з прав людини, вона радник Уповноваженого, Таргулова Ірина Герасимівна: "Шановна Олено Валентинівно, ваше звернення до Уповноваженого з прав людини розглянуте. Повідомляємо: в вашому зверненні ідеться щодо неналежного ведення досудового слідства, слідчим слідчого відділу Дніпровсього РУГУ МВС України в місті Києві. А нагляд за додержанням законності при проведенні досудового слідства й дізнання є компетенцією органів прокуратури. Тому надсилаємо за належністю прокурору Дніпровського району міста Києва ваше звернення". Це – жінка, Карпачова, отримує заяву, яку ви всі читали в інтернеті, з викладенням усіх можливих фактів по цій справі. Ось така відповідь нашого Уповноваженого з прав людини.
У нашого політикуму і всієї юридичної тусівки не було жодного сумніву про те, що в цій справі замішані депутати всіх кольорів веселки. Тому що інакше, вважали ми, хоч хтось з наших політиків, якби знав, що їхні депутати не замішані, обов'язково якось відреагував. Оскільки реакції не було ні з боку БЮТ, ні з боку НУНС, ні з боку Партії регіонів – оскільки Карпачова, самі розумієте, навряд чи не доповіла про цю справу кому треба – тим більше, що і до інших депутатів (я не буду називати прізвища, ви всі їх читали) мати зверталася, – юридична тусівка вирішила, що там замішані всі. Ніяких інших висновків, зрозуміло, зробити було неможливо.
Всі мовчали про цю справу. Ніхто не робив ніяких "зливів" доти, доки не з'явилася заява Вадима Колесниченка на сайті Партії регіонів. Побачивши цю заяву, я зрозуміла, що хтось вирішив робити якісь "зливи", і наступного ранку замовила цю прес-конференцію. Я рада, що я не помилилася з часом. Всі встигли себе проявити в повній мірі. І тепер можна оцінити думки і позиції всіх, хто вже по ній висловився, хоча я закликала всіх мовчати, не казати нічого. Коли я побачила дискредитацію цієї матері, заяви про те, що вона несповна розуму, неповносправна, не дбала про своїх дітей – ну що вам сказати? Як матір, якби ці люди висловили щось подібне в моїй присутності – я не знаю, що б я (з ними) зробила.
Тепер, що стосується дітей. Ми з чоловіком склали план їх опитування, і я поговорила з цими дітьми у відсутність матері. Я вмію розмовляти з дітьми, тому що у мене самої сини 12-ти років, такого самого віку, як цей хлопчик. Ще в мене діти десяти і семи років. Дівчинці (постраждалій) – дев'ять. У мого чоловіка, як я вже сказала, 10 онуків, з якими я теж веду довгі бесіди. Попередньо я поговорила з нашими дітьми й онуками відповідного віку, аби з'ясувати їхній рівень розуміння подібних питань. Особисто поговоривши з дітьми, я отримала повне підтвердження всього, що викладено в заявах, і ще неймовірну кількість інтимних подробиць, через які – ви всі мене знаєте, я ніколи не відрізнялася слабкими нервами, чимось там ще – то що я вам хочу сказати, не вдаючись в деталі. Я думаю, що Паоло Пазоліні здригнувся б від поваги та заздрощів, почувши цих дітей. Вони розказали таке, що я досі з криками просинаюсь, і чоловік гладить мене по голові, щоб заспокоїти. У мене просто нема слів, щоб описати те, що розказали ці діти. Це такий невимовний жах, якого я не чула ніколи в житті.
Нізащо в світі я не повірю, що цих дітей хтось підмовив це казати. До того ж, вони висловили готовність впізнати по статевих органах наших "товаріщей". Діти дуже добре запам'ятовують всілякі подробиці. Вони дали свідчення в прокуратурі. Ті, кого вони звинувачують, є багатими та знаменитими. Пан Уколов у нас – головний піарщик найголовнішої піарниці в світі. Пана Терьохіна знають всі – це найвідоміший, мабуть, депутат, один з найвідоміших. Що стосується Руслана Богдана, то у нього вистачить грошей купити всіх наших колядників-засівальників, на чолі з головним колядником у стрінгах – гуртом і вроздріб. Якщо вони отримали таке звинувачення на свою адресу – хай не ховаються, хай наймають будь-яких адвокатів, навіть швейцарських чи якихось там ще, хай захищаються по повній програмі.
І вчора Портнов заявив, що БЮТ виступає за зняття депутатської недоторканості – будь ласка, нехай ці депутати троє, про яких мені діти понарозказали таке, що... – знімають з себе недоторканість, зрівнюють свої шанси із цими дітьми і їх оббріханою ЗМІ матір'ю, і доводять свою невинність. І заодно розкажуть, звідки дітям відомі інтимні подробиці їхньої тілобудови.
Питання: Ви читали блог Уколова?
Відповідь: Безумовно, я прочитала блог Уколова. Він, як ви читали на блозі, повністю підтвердив стосовно батька цих дітей. Я кажу батька, тому що, відповідно до закону, він досі ним являється. Що стосується пана Луценка, який розголосив таємницю усиновлення, то в мене просто немає слів. Це навіть не дебош у Франкфурті – це злочин в прямому ефірі. Але краще, ніж Вінницька правозахисна група, про це не скажеш. Я не знаю, чим думали ті, хто робив "зливи" в інтернет, повністю показавши імена цих дітей. Більше ці нещасні діти ніколи не повернуться в свої школи, ніколи не повернуться на свої тренування. Вони більше не зможуть ніде з'явитись на людях. Невже не можна було подумати головою і заретушувати їхні прізвища. Я не знаю, що думали журналісти. Але я вважаю, що ті, хто допустив ці "зливи" разом з прізвищами дітей, не набагато пішли від тих, хто їх гвалтував. Діти вже дали показання в прокуратурі, вчора, назвали цих депутатів, назвали співробітників "Артеку". Не забудьте сьогодні запитати у пана Новожилова, який буде давати конференцію в 15.30, звідки такий аукціон нечуваної щедрості, як відпочинок дітей за бюджетний рахунок з дитбудинків. Діти, які постраждали по цій справі, розказували мені, що вони бачили багато старомодно вдягнутих дітей, яких також гвалтували. Думаю, зрозуміло, звідки ці діти.
Питання: НРЗБ
Відповідь: Оці двоє дітей казали, що їх було доволі багато. Згвалтування відбувалося зазвичай: четверо дорослих, троє дітей на одному ліжку, вони мінялися. Четвертий дорослий по черзі знімали на камеру, навколо ходили, і одна камера стояла стаціонарна. Все це діти описали. Коли Уколов розказує, що він не був в "Артеці" – в Києві теж була квартира, для педофільських утєх. Її адреса відома – діти показали цю квартиру. Я не буду називати її адресу, може там вдасться все-таки знайти хоч якісь докази. Я все-таки думаю, що не пішли вони туди після цього "зливу" – просто злякалися. І, повторюю, вся ця інфа у нашого політикуму в повному обсязі є з липня-місяця.
Питання: А сколько детей опрошено?
Відповідь: Я не знаю. Але я думаю, що в "Артеку" Москаль зайнявся цим достатньо плотно, і багато кого встиг допитати з того часу, як Тимошенко його відправила на ліквідацію "прориву". В справі кримінальній, наскільки я чула, доказів немає. Вони були знищені, або приховані, або ще щось. Але коли з'ясували, що зам'яти все не вдасться, виступили, вчора з Криму була заява, що "ай-ай-ай, ми сім місяців наполегливо, в умовах глибокої секретності вели розслідування, а тут виступив Колесниченко і все нам зіпсував". Я не буду оцінювати Колесниченка, тому що цей "злив" був просто вершиною ідіотизму, більше ніяк це не можна охарактеризувати, але запитайте у Гєни Москаля, як він там взагалі, що він може сказати про сім місяців грунтовного розслідування в умовах глибокої секретності. Як сказали мої джерела, коли він переконався, що багато слідчих, у яких теж є діти, і які ще не настільки кінчені, все-таки залишили собі дублікати доказів по цій справі. І з'ясувалося, що приховати це вже не вдасться. Так що я не знаю, що сказати про всіх цих людей, це той рідкісний випадок, коли у мене просто немає слів. І, власне, я прийшла сюди тільки для того, щоб сказати, що я особисто спілкувалася з цією жінкою, вважаю її повністю і абсолютно адекватною, більше того... Розумієте, це – людина, яка має відповідний досвід, ну, для мене, наприклад, взагалі не було б ніяких розмов, що робити – якщо б до моїх дітей, хоч до когось, наблизився б хоч хтось з подібною метою – я просто забила б битою і сховала десь у лісі, не звертаючись до наших правоохоронних органів. Але це – я. Більшість людей ні на що подібне, звичайно, не здатні. Більшість людей – звичайні і нормальні. Так от матір, з огляду на те, якою вона є, діяла значно відважніше, ніж діяли б на її місці більшість жінок.
Питання: Скажіть, чи правильно я зрозуміла, що вже зробили експертизу статевих органів?... Друга частина питання – нрзб., очевидно, йдеться про статеві органи гвалтівників.
Відповідь: Безумовно. На другу частину питання: Ні, звичайно ні! Це діти розповіли про інтимні подробиці, які у них органи! А ці ж – недоторкані! Хто ж буде проти них щось робити? Те, що Уколов каже, що там СБУ замішане – можете собі уявити, хто саме з сбушників, з його рідної фракції, займався цією справою, намагаючись ліквідувати цей "прорив". А от тепер, якщо вони знімуть з себе недоторканість, і буде проведено опис їхніх статевих органів, хай вони розказують, звідки дітям відомі такі інтимні подробиці. Хай захищаються! Але щось мені підказує, що більше ми цих людей, мабуть, не побачимо. Уколов у нас заховався вже десь в селі. Мати подзвонила мені сьогодні вранці і сказала: "Слухайте, але ж мій колишній чоловік поводився так само. Коли я подала заяву, він спершу заховався в селі, потім почав їсти "Димедрол", а потім порізав вени". Ну, я не знаю, на якій зараз стадії Уколов, може, йому вже пора починати їсти "Димедрол", а там і вени різати? Це ж справа така...
Питання, телеканал "Тоніс": Чи збереглися плівки, чи будуть вони доказами у справі?
Відповідь: Запитайте у правоохоронних органів. Те, що вони були – немає жодного сумніву. Слідчі дії проводилися, але чи збереглися результати цих слідчих дій – це, звичайно, не до мене.
Питання, нрзб.
Відповідь: Я зрозуміла питання. Мені... він медик просто.
Питання: Коли ти вивчала матеріали справи, були якісь натяки на те, що є плівки, DVD, запис поліграфа?...
Відповідь: Поліграф є. Ось висновки поліграфа (показує папери).
Питання: І ті персони, які були присутніми, були опитані на поліграфі?
Відповідь: Я не знаю, чи це збереглося в матеріалах справи. Те, що я чула від інформаторів з правоохоронних органів, свідчить про те, що багато доказів зникло зі справи. Можливо, їх знову туди повернуть, враховуючи рівень скандалу. А можливо, вони знищені "з кінцями". Але все це можна повторити. Дітей безмежно шкода, але вони готові все це розказати скільки завгодно разів. Просто ці діти настільки втомилися – якщо можна вжити таке слово – від того, що з ними робили, що в них вже нічого не залишилося, ніяких почуттів, крім як бажання розказати, хто і що з ними робив. Буває, що люди доходять до такої стадії. Вони мовчали три роки. Але потім вони не витримали. Подумайте самі, що треба було з ними робити. Я не буду це переповідати – мені цих жахів вистачить до кінця моїх днів, це однозначно.
Питання: нрзб.
Відповідь: Вони свідчать про те, що в "Артеку" вони бачили дітей, які використовувалися для тих самих цілей, як вони їх охарактеризували, старомодно вдягнених. Нікого, окрім як дєтдомовцев, ідентифікувати за такою ознакою неможливо.
Питання: Назвіть, будь ласка, прізвища керівників "Артеку", які проходять по цій справі.
Відповідь: Що стосується керівників "Артеку", то я повністю підтверджую всі ті прізвища, які назвав Григорій Омельченко. Дійсно, всі ці прізвища згадувалися у зверненні, яке він отримав. В мене є копія цього звернення – це саме ті прізвища. Це головний лікар, це начальник – Новожилов, ще згадується керівник геологічного гуртка Дунаєв, головний лікар Ратт, вожатий Лепешев і ще невстановлена особа. Я кажу тільки те, що наведено в заяві матері. Також в цій заяві вказані прізвища цих трьох. Вона пише: "Мій син опізнав Уколова, Терьохіна та Богдана". Що тут таємного? Це давно вже є в інтернеті. І це "зливала" не я. Я б мовчала доти, доки не було проведене офіційне розслідування. Але якщо вже це "злили", якщо вже ці прізвища не тільки в інтернеті, але й на "фотожабах" – ви бачили ці витвори народного мистецтва – то що тут вже приховувати? І діти вчора все підтвердили. Офіційно дали свідчення в прокуратурі. Куди там далі приховувати? Тому я і закликаю цих депутатів зняти недоторканість і захищатися з усіх сил. У них для цього є і засоби, і гроші, і все, що тільки може бути.
Питання: нрзб.
Відповідь: Про мій статус. Я передбачала, що буде це питання. Оскільки я ніколи і не планувала вступати в цю справу офіційно, в силу різних причин, у мене є контракт на надання консультаційних послуг, підписаний матір'ю. Якщо хто хоче, може ознайомитись. І коли я йшла сюди, я розмовляла з жертвами. Навіть коли я стояла в "тянучці" на Парковій алеї, я вела розмови по телефону. І остаточно узгоджувала, що саме я скажу.
Питання: Вот у меня такой вопрос. Вот Вы сказали, ну, критика была в адрес Колесниченко, в адрес тех, кто "слил"... Вот Ваше субъективное мнение – если б это не было "слито" в прессу, это дело было бы расследовано?
Відповідь: Безумовно.
Питання: Но Григорий Омельченко подавал, по-моему, три запроса на протяжении последних месяцев, и – без толку. Сейчас, вроде бы, все закрутилось.
Відповідь: Закрутилося, і навіть на кілька днів раніше. І "злив" був абсолютно недоречний.
Питання: Кто спланировал тогда через несколько дней "слив"?
Відповідь: Справа в тому, що планувалося закріпити докази, допитати матір, допитати дітей. Але "злив" з невідомих спонукань відбувся раніше. Я не знаю, у кого не витримали нерви. Коли я дізналася про цю справу, я знала, що рано чи пізно злив буде, тому що, враховуючи кількість звернень, які написала матір, обов'язково хтось мав це зробити. Я не знаю, чия рука відправила файли в "Рупор.інфо", "Фром.ЮЕй" і так далі. Ми до цього ніколи не дошукаємося. Але те, що це рано чи пізно станеться, було очевидно. Саме тому я поспішала допитати дітей, саме тому я поспішала поговорити з матір'ю, поки не стався цей жах, поки дітей не ідентифікували, поки не сталося "вилива". Я дуже рада, що я встигла поспілкуватися з дітьми до того, як стався цей "злив", і можу свідчити про адекватність матері і про правдивість дітей. Я свідчу виключно з точки зору свого жіночого, життєвого, сексуального та адвокатського досвіду.
Питання: нрзб
Відповідь: Поживемо – побачимо. Поки що ми вирішили, узгодивши це з моїми клієнтами, що достатньо буде, якщо я просто посвідчу те, що я знаю. Доволі мало хто спілкувався з цими дітьми. Я – одна з (них).
Питання: Таня, такой вопрос: в заявлении Уколова есть упоминание об адвокате Кваше, который начал, вошел в дело и сразу вышел. Являются ли эти заявления – и Кваши, и Уколова – какими-то нарушениями адвокатской этики?
Відповідь: З формальної точки зору – ні. Наскільки я чула, наш ув'язнений написав відмову від Кваши. Це так і планувалося. Кваша туди був відправлений виключно для того, щоб з'ясувати, які докази є по справі. Ну для цього, власне кажучи, не потрібно було навіть ставати офіційним адвокатом. У кожного адвоката є свої "смотрящі", у нас зв'язок мобільний тепер з тюрмою необмежений для кожного, хто займається цим професійно, і дізнатися про нашого ув'язненого ніяких проблем ні для кого в політікумі і юридичній тусівці не складало. Тому я не знаю, нащо він взагалі туди пішов, чесно кажучи. Можливо, щось сказати нашому ув'язненому від імені Уколова. Наприклад, щоб він мовчав, абощо.
Питання: А оказывают ли на него давление, на Полюховича, по твоей информации?
Відповідь: Уявлення не маю. Але, з огляду на те, що зазвичай роблять з такими людьми в СІЗО, на зонах... Втім, не знаю. Цим нехай займається адміністрація СІЗО, і хай вони думають, що зробити для того, аби з Полюховичем не робили те, що зазвичай роблять з такими людьми.
Ще хочу зачитати довідку начальника Дніпровського РУГУ МВС в місті Києві пана Статкевича: "Шановна Олена Валентинівна! Повідомляю вас про те, що ваша заява зареєстрована під таким-то номером від 16-го квітня, і ретельно розглянута. По даній події відмовлено в порушенні кримінальної справи на підставі пункту шостого статті другої КПК України – за відсутністю в діях ознак злочину. З громадянином Полюховичем Д. І. була проведена виховно-профілактична бесіда на правову тематику".
Питання: А о чем там говорили с Полюховичем?
Відповідь: Ну, можливо, Полюхович колись розкаже, що це була за бесіда, виховно-профілактична на правову тематику. Це треба, може, у Статкевича спитати.
Питання: Скажите, по вашему опыту как адвоката, сколько обычно расследуются такие дела?
Відповідь: Я вам можу нагадати справу педофіла Ветохи з Чернігівської області. Я думаю, ви всі її знаєте. Що казати про депутатів, і начальство "Артеку". Якщо там педофіл – всього лише батько місцевого мента, і знадобилася неймовірна кількість репортажів для того, щоб цю справу розглянув Апеляційний суд по першій інстанції, дав йому вісім років, а тепер чекаємо, що ж скаже Верховний (суд) з цього приводу. Цей Ветоха гуляє собі спокійно по цьому селу на Чернігівщині, живе в сусідньому будинку зі згвалтованою ним дівчинкою, і все чудово. В нас такі національні особливості розслідування подібних справ.
Питання: Ты не интересовалась статистикой – количеством подобных дел?
Відповідь: Латентність цього злочину в нашій країні просто неймовірна. Саме тому, що люди мовчать. Вони не хочуть виносити цей бруд. Вони знають, що в нашій країні ніхто не дотримуватиметься ніяких форм етики, і що на їх дітей будуть просто тикати пальцями. Мало хто на це готовий. Люди вбивають гвалтівників своїх дітей.
Я хочу нагадати випадок у Вільнюсі, теж батько рік домагався, щоб велося розслідування. Там колишня дружина здавала в оренду п'ятирічну доньку. Рік він писав звернення, записав двісті дисків, розіслав куди тільки зміг – але там був замішаний суддя, і от кілька днів тому його просто пристрелили, як собаку, на вулицях Вільнюса. В Литві теж з цим – приблизно така сама ситуація. Я не знаю, чи будуть по цій справі трупи, але я цьому абсолютно не здивуюсь.
Я ще хочу звернутись до наших політиків. Вони завжди створюють слідчі комісії – з приводу і без приводу. Мені особисто здається, що це саме той випадок, коли абсолютно необхідно створити слідчу комісію. Тому що, якщо вона не буде створена – ці люди настільки багаті та впливові, що куди там з ними змагатися якимось двом дітям, і якійсь там матері, яку вже оголосили неповносправною, безумною і так далі, що абсолютно не відповідає дійсності. Я сподіваюсь, що цього разу наші депутати не промовчать. Я не здивуюсь, якщо випливе ще багато прізвищ депутатів різних кольорів веселки, на яких можуть вказати ці діти, які були старомодно вдягнені, яких знайти та ідентифікувати не складає насправді ніякої проблеми. Тому що щось мені підказує, що Карпачова недарма самоусунулася від цієї справи.
Питання: Тетяно, а як мати могла не помітити, що її дітей гвалтують?
Відповідь: Вона помічала, що з ними щось не те. І три роки вона водила їх по психологах. Навіть якщо професійні психологи, які отримують гроші за свою роботу, не змогли розговорити цих дітей і з'ясувати, що з ними сталося, що казати про матір? Ці діти були залякані батьком до такого ступеню! Я спеціально їх допитала. Багато моїх питань, які я поставила цим дітям, стосувалися того, чому вони мовчали стільки часу. Як так могло статися? Коли вони мені розказали в деталях, яким чином батько підвів їх до того, щоб вони мовчали, в мене здивування, власне кажучи, пропало. І мені не дивно, що і психологи їх не "розкололи". Вони були залякані до нестями. Це маленькі діти, яких почали гвалтувати в дуже ранньому віці. Помітити пошкодження всередині доволі важко. От у нас є медик, який вам це може підтвердити. Це треба провести грунтовне проктологічне дослідження. Що і було зроблено. Після того, як діти таки сказали матері, вона негайно вжила всіх можливих заходів, я вам розказала, які саме. Як до неї поставилися правоохоронні органи, ви теж вже почули. Ви чули всі ці відповіді. Тут вже нічого нікуди не приховаєш, тому що папери – є.
Питання: Нрзб
Відповідь: Ці діти впізнали тільки цих трьох. А також цього попа Паєвського і цих діячів з "Артеку". Кого опізнають діти, які старомодно вдягнені, я не знаю. І чи буде хтось проводити всі ці впізнання. Дуже хотілося б, щоб старомодно вдягнені діти також були допитані.
Питання: Танечка, вот такой вопрос к тебе, как к юристу. Здесь же получается слово против слова, слово детей вот против них (гвалтівників). Как вот суд, как юриспруденция толкует показания детей?
Відповідь: Зазвичай спираються на висновок психологів: чи кажуть діти правду, чи вони брешуть, чи вони там навіяні, чи хтось їх вмовив, підмовив, і так далі. Крім того, в нас же є діти, які готові розповісти про інтимні подробиці тілобудови наших "товаріщей". Безумовно, якщо будуть проведені відповідні слідчі дії... Ну, ви всі знаєте анекдот про те, що "цей – взагалі не з нашого села". Всі тут, я думаю, люди статевозрілі, в курсі, що до чого, знають про індивідувальні особливості тілобудови і розуміють, що насправді нічого важкого в тому, щоб впізнати людей, які гвалтували багато років, в принципі, немає. Тобто – було б бажання у наших правоохоронних органів всім цим займатись. А чи буде воно – це вже не до мене. У мене є глибоке переконання, що таке вкласти дітям в голову, якщо цього не було – неможливо в принципі. Тим більше, що є експертиза, яка свідчить, що таки да, вони дійсно в курсі всіх особливостей статевого життя.
А оцінити наш політикум, який з липня все це знав, в мене слів немає цензурних, тому я утримаюсь. Я не знаю, що їм робити. Тому що, розумієте, можна дерибанити бюджет, можна розкрадати країну, можна красти, брехати і так далі... але насильство проти дітей – це вже поза межею добра, зла, здорового глузду, це просто інший рівень нєгодяйства. І як би воно не було, мовчати про таке вони просто не мали жодного права. Але вони дочекалися "зливу", і тільки тоді почали коментувати. Хоча всі все знали. Луценко про цю справу казав на колегії МВС – от запитаєте у нього, що він верзе на прес-конференціях, за яким правом він порушив таємницю усиновлення, розповів про це всій країні, за яким правом він несе такі речі, які взагалі ні на що не натягнеш. І хоч би хтось подумав про цих дітей. Хочеться сказати політикам, що бажання піару – це, звичайно, прекрасно, це сутність їхня, "сучність", я б навіть сказала, але є двоє малесеньких, живих, згвалтованих дітей, яким якось треба жити далі. Що з ними тепер буде – я навіть не уявляю. Але жити в цій країні вони зможуть навряд чи.
Питання: Вот ты говоришь, что политики молчали, сейчас они не замолчали. Что они должны были делать? Вот идет следствие...
Відповідь: Вони нічого не робили! А слідство – не йшло! Ніхто нічого не робив. Я можу собі уявити, навіщо цього (Полюховича) таки посадили. Щоб він не плескав язиком. І якщо вже він почав пити "Димедрол" і різати вени, я так думаю, його вирішили просто сховати подалі від людських очей. Це – суто моє припущення. Але "зливати" імена дітей – це не міг зробити ніхто, крім політиків, тому що це саме у них були всі ці звернення з усіма прізвищами. А журналісти винні в тому, що вони їх не заретушували. А тепер всі все знають, ховати нічого. Немає жодного сенсу, тому що всі вже все знають. Що тут вже скажеш? І хай це буде на совісті з "Рупора" тих, хто це повішав, тепер ще, здається, з'явилося на "Фром.ЮЕй", але вони через десять хвилин після дзвінка людей заретушували. Але вже було просто пізно.
Якщо нема питань – в принципі, все.
Источник: Андрей Амбросенок Единый Центр Донецк
[info]ambrosenok_andr
15 октября, 17:28
На фото Татьяна Монтян
Фото http://focus.in.ua
| Комментарии |
|
Powered by !JoomlaComment 3.25